Кишинівське гетто
Картографія людських страждань
Автори проєкту спробували за допомогою документів та письмових спогадів, що збереглися до наших днів, описати людські страждання і випробування, через які пройшли більше 11000 євреїв з Кишинева. Мета проєкту – зберегти пам`ять про ці події, щоб подібні злочини ніколи не повторилися.
Проєкт представлений у вигляді фільму (23 хвилини) і складається з трьох частин. Основний фокус зроблений на подіях, що відбулися влітку 1941 року, і на тому, як їх сприйняли і описали свідки цих подій. У першій частині йдеться про створення гетто. Автори подають спогади Самуеля Арони, очевидця гетто, який зараз проживає у США. У своїй книзі, а також в одному зі своїх інтерв`ю він розповідає про те, як євреїв з Кишинева і його передмість сконцентрували в нижній частині міста, про голод і відсутність в гетто елементарних умов для життя, а також про непосильну працю, до якої примушували євреїв. Ще один очевидець, адвокат Шнайдер, розповів про знищення та щоденні тортури румунських військ над євреями.
У другій частині фільму автори подають інформацію про масові страти євреїв з серпня 1941 року: різанина на вулиці Каля Орхейюлуй (700 осіб), у Вістерніченах (411 осіб) і в Гидигичі (325 осіб), описаних в особистих спогадах Якова А. Гікулова, Михайла Апотекера, молодого Айзіча і Олени Рівчак.
У третій частині фільму представлені зображення та інформація про єврейське кладовище Кишинева, яке зараз знаходиться у жалюгідному стані. У фільмі використані кадри з документальних фільмів про Кишинів у період Другої світової війни, Голокост в Бесарабії, а також з допиту СС-ґруппенфюрера, військового злочинця Отто Олендорфа під час Нюрнберзького процесу.